/Files/images/1/письменники сучасні.jpg

Сучасна українська література – література останніх десятиліть, яка створена сучасними письменниками. Ніде точно не зазначено, від якого моменту українську літературу слід вважати сучасною. Втім, під цим поняттям» сучасна українська література» найчастіше розуміють художні твори, що написані під час здобуття Україною незалежності в 1991 році й дотепер.

Але перш за все «сучасна» означає актуальна. Не просто така, яка написана в той самий період, коли ми її читаємо, а така, яку потрібно читати зараз.

Сучасна українська література може подобатись, може не подобатись, але не можна заперечувати той факт, що вона стрімко розвивається в різни х напрямках. Та й взагалі, література відіграє важливу роль у житті чи не кожної людини. Дехто шукає там відповіді, дехто – себе. А є й такі, які ствреджують, що не люблять читати. Але , як стверджує відома цитата, «Якщо ти не любиш читати, значить, ти не знайшов потрібну книгу».

Кого найбільше полюбляють читати в нашій бібліотеці?

Сучасна українська література яскрава та багатогранна, вона вже отримала світове визнання. Письменників з`являється все більше і більше, і кожен може знайти собі автора та твори по душі. І якщо ви ще не знайомі з творчістю сучасних українських авторів, то варто починати!

Ми впевнені, що вас затягне! Я вам пропоную топ-5, на думку наших читачів, найцікавіших авторів.

Василь Шкляр

Один з найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників. Називають його «батьком українського бестселера». (Доречі Василь Шкляр бував на гостині у нашій бібліотеці). Дуже цікавий та приємний у спілкуванні автор.

Його роман «Чорний ворон» отримав кілька престижних премій, а станом на 2015 рік було продано більше 150 тисяч примірників. Що цікаво, перший тираж у 18 тисяч примірників було розкуплено за тиждень.

Люко Дашвар - українська письменниця, сценарист, журналіст. Лауреат літературної премії Коронація слова. Її книги не залишають байдужими жодного нашого читача.

Перший роман «Село не люди» виданий у 2007 році видавництвом «Клуб сімейного дозвілля». У ньому описується життя людей одного депресивного українського села.

Катерина — 13-річна школярка, закохана у дорослого одруженого чоловіка. Він також кохає маленьку дівчину. Та, окрім нього, її кохає ще його син, який заради дівчини йде на безглуздий вчинок, послухавши поради друга. Дії хлопців призводять до трагічних наслідків. Далі на сторінках роману розгортається трагедія за трагедією у життях головних та другорядних героїв.

Головна героїня роману Катерина — молоде дівча, яке своїм коханням наразилося на сільський самосуд, від чого була змушена втекти до міста. Там вона пережила приниження від професорської родини, де її ледь не зґвалтував господар, і врешті повернулася в село, щоб стати місцевою відункою.

Світлана Талан— українська письменниця, авторка романів в жанрі «реальних історій». Усі твори на гостросоціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок — жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини. Одна з відомих книг Світлани Талан «Розколоте небо»- книга на страшну тематику, - тему голодомору в Україні. І хоча тема дуже важка – книга захопить вас з перших рядків.

Україна, 1930-ті роки. Варя виросла в заможній родині, в якій вміли і любили працювати, тому й господарство мали міцне. Але прийшли інші, лихі часи. Почалася колективізація, і все, що люди заробили своїм потом, потрібно було віддати ... Хто знав, яка страшна біда чекає ці щедрі землі! Неможливо було уявити, що голодна смерть спустошить все навколо. Втративши чоловіка, родичів, Варя залишилася одна з маленькими дітьми. Хто зможе їх врятувати?

Доречі, дану книгу, додали до читання у шкільну програму. І ми думаємо, що це прекрасне рішення, адже всі повинні пам`ятати історію нашої держави.

Любко Дереш – відомий молодіжний письменник України. Доречі, ми можемо похвалитися, що він також побував з своїми книгами у нашій біблотеці. Любко Дереш — яскравий представник сучасної української постмодерної літератури. Його творчий шлях почався у 15-річному віці. Зважаючи на молодість, своєрідні сюжети, увагу до містицизму та особливу манеру викладу, протягом тривалого часу Любко дереш і книги, що виходили з-під його пера, захоплювали переважно тінейджерів. Він намагається завжди правдиво передати сучасність, тому пише живою розмовною мовою, від чого у творах в`являється сучасний сленг та лайливі слова.

Дорослішаючи, Любко Дереш у твори почав додавати більше філософських та злободенних елементів, завдяки чому привернув увагу старших читачів.

Також радимо ознайомитися з творчістю Дарини Гнатко. Як сама авторка пишек про рему своїх творів «Дуже люблю історію, історичні романи» а історія нашого народу – то така багата нива – такі події відбувалися на нашій землі, що хочеться писати й писати про наш сильний волелюбний народ». Тому її книги підійдуть всім, хто любить історію нашої держави та цікаві, захоплюючі сюжети.

Наприклад, роман «Катерина» - середина ХІХ століття. Катруся росла без мами, а коли в хаті з’явилася зла мачуха, її життя взагалі стало нестерпним. Килина, яка зненавиділа дівчинку з першого погляду, навіть хоче одружити пасербицю з огидним сотником Яковенком. Але Катерина вже закохана в пана Криштофа Гнатовського, який відповідає їй тим самим почуттям.

Сучасних авторів на даний час дуже багато. І повірте, їх книги ви будете читати із великим задоволенням. Всі наші читачі, що хоч раз «продегцстували» українську книгшу, - хочуть ще, і ще!

Екранізовані твори

Дійсно, телевізійна індустрія в своєму ненаситному пошуку тем та сюжетів для кінопродукції так само не оминула увагою твори сучасних українських письменників. Ось частина з них:

- У 2007 році за мотивами повісті Юрія Винничука вийшов на екран двосерійний фільм «Діви ночі» за однойменним твором.

- У 2009 році на екран вийшов фільм «Осінні квіти» за романом Ірен Роздобудько «Зів`ялі квіти викидають”.

- У 2016 році Україна та світ побачили фільм-драму «Століття Якова» за однойменним романом Володимира Лиса.

- Фільм «Червоний» - український історичний фільм, однойменна екранізація роману Андрія Кокотюхи. Письменник став також сценаристом стрічки. Українська прем`єра відбулася 23 серпня 2017 року.

Поради, щоб читати більше:

1. Любити читати. Це найабстрактніша порада, але вона є підставовою і надважливою. Бо коли любиш якусь справу, то на неї завжди знайдеться час. Вона не обтяжуватиме, а приноситиме радість. І завжди буде пріоритетною. Врешті, заявки, мовляв, немає часу на читання означають лише одне: що це не пріоритет. Відомо, час на щось — це виключно питання пріоритетів.

2. Завжди мати книгу під рукою. Або передбачити для різних випадків і ситуацій книжку. Стоїш в черзі, довго чекаєш на зустріч, їдеш кудись далеко в транспорті, засмагаєш, не можеш заснути врешті. Тому завжди паралельно читаю кілька книжок, частина з яких в електронному варіанті на моєму смартфоні і вони завжди зі мною, коли несподівано потрапляю у корок, у чергу… лише б заряду батареї було достатньо.

3. Вибір книг. Мати домашню бібліотеку. Або знати дорогу до громадської бібліотеки. Або мати друзів, у яких можна позичати. Тобто завжди мати вибір, що почитати. Бо якщо під рукою немає книги, то під руку одразу потрапить фейсбук чи ще якась зараза…

4. Соціальні мережі. Вийдіть з них, відключіть усі сповіщення. І матимете багато часу, спокійного часу на читання. Адже за годину-дві зависання у фейсбуці, інстаграмі чи в інших мережах можна прочитати чимало сторінок, а то й одну якусь невеличку книжечку.

5. Книжкове середовище. Онлайн чи офлайн. Це дуже важливо, бо: ви дізнаєтеся, що цікавого читають інші; ви обмінюєтеся враженнями; ви дізнаєтеся про книжкові новинки; ви можете отримати цікаві поради; врешті ви маєте нагоду висловитися про прочитане. Це все неабияк надихає. Тобто ви не почуватиметеся самотньо, навіть коли залишатиметеся наодинці з книжкою.

6. Враження. Пишіть чи говоріть про свої враження від прочитаного. Це мотивує читати ще, ділитися досвідом з іншими, дискутувати і сперечатися. Тобто творити живе спілкування про книжки.

7. Участь у книжкових марафонах. Ніщо так не мотивує, як участь у якомусь змаганні, жага до перемоги. Так, ви будете читати, наприклад, на кількість, або будете читати, щоб отримати якусь книжку в подарунок. Але ви будете читати. І в тому випадку засіб для вас стає метою…

8. Заходьте у книгарні. Просто ходіть, гортайте книжки, доторкайтеся до них. Зараз видають такі шикарні книжки, що від одного доторку отримуєш естетичне задоволення. Це зробить свою справу…

9. Читайте різноманітну літературу. Художню сучасну, класику, дитячу, підліткову, нон-фікшн, детективи, історичну… Не зациклюйтеся лише на одному жанрі чи ще гірше авторові. А чергування допомагає розвантажитись, урізноманітнити ваше мислення та збагатити чимось новим. Тобто не варто себе обмежувати.

10. Виділіть конкретний час в добі виключно на читання. Зранку за кавою, в транспорті на роботу, на обідній перерві, після роботи, перед сном. Доба має 24 години, з яких на читання можете виділити бодай півгодини. І маленькими, але регулярними кроками ви долатимете гори книг. Бо режим стає звичкою, звичка — необхідністю, необхідність — залежністю. А це те, що нам потрібно. Тож не помітите, як самі будете здивовані.

11. Сторінковий або часовий мінімум. Деякі мої знайомі ставлять собі за вимогу прочитати за день, наприклад, 50 сторінок. І не ляжуть спати, допоки цей мінімум не виконають. У мене такого мінімуму немає, але я собі постановляю максимально використовувати для читання час на вихідні. Це також добряче мотивує.

12. Не дочитуйте. Якщо книжка нудна чи нецікава, кидайте її. Кому потрібні ваші страждання… Такі книжки лише знеохочують читати взагалі. Натомість цікава книжка запалює до читання ще більше.

13. Читайте з кимось. Тобто читайте паралельно з другом, подругою, чоловіком чи дружиною, колегою по роботі чи фейсбучним френдом якусь одну книжку. Щоб першим її прочитати, щоб обговорити, щоб подискутувати. Будь-що. Але це створюватиме певний дискурс, атмосферу та навіть психологічну підтримку…

Тобто це все такі маленькі хитрощі — як перехитрити свою лінь, “відсутність часу” чи що там ще ви собі придумали. Врешті, я й не певна, чи ті поради комусь допоможуть, бо сама дійшла до них вже постфактум, проаналізувавши свій читацький ритм життя. Можливо, у вас запрацюють зовсім інші методи та принципи. Головне — аби щодня в світі ставало на непрочитану книжку менше

Приходьте до нашої бібліотеки і ми завжди вам допоможемо з вибором.

Кiлькiсть переглядiв: 7