Надія Павлівна Гуменюк народилася 2 січня 1950 року в селі Онацьківці Полонського району Хмельницької області. Поетеса, прозаїк, публіцист. У 1970 році закінчила Хмельницьке педагогічне училище та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1977).
Журналістську діяльність розпочала 1973 року в редакції Каланчацької районної газети на Херсонщині. З 1975-1980 роки працювала кореспондентом Рівненського обласного радіо, а з 1980-1985 роки завідувачкою відділу Луцької районної газети, редактором радіогазети Луцького шовкового комбінату (1987–1990), заступником головного редактора луцької міської газети «Народна трибуна» (1990–1995).
З 1996 року — редактор відділу культури Волинської обласної газети «Віче». З 1977 року Надія Павлівна є членом Національної спілки журналістів України , членом Національної спілки письменників України (з 1995). Нагороджена Почесним Знаком Національної спілки журналістів України.
Вперше публікуватися почала у десятирічному віці у всеукраїнській газеті для школярів «Зірка». У 1965 році стала переможцем літературного конкурсу на честь ювілею цього видання і була нагороджена двомісячною путівкою у Міжнародний дитячий табір «Артек», де відбувався зліт юних талантів СРСР і впродовж двох місяців тривали зустрічі з відомими митцями, журналістами і літераторами.
У 1972 році відбувся дебют у журналі «Радянська жінка», з благословінням Любові Забашти. Далі— публікації у журналах «Україна», «Жовтень», «Прапор» та колективних збірниках.
У 1992 році у видавництві «Каменяр» побачила світ перша збірка поезій Надії Гуменюк «Країна світла». Відтоді почалося активне входження письменниці в літературу. У видавництві «Надстир'я» вийшла збірки поезій «Каріатиди» (1994) та «Однокрил» (2000), 2005 році у видавництві «Волинська книга» — «Тайнопис тиші» і «Голос папороті» (2009).
Поезії Надії Гуменюк властиві громадянське звучання, філософське осмислення світу, щирість; вся вона пронизана ліричним струменем, що балансує десь на межі жорстокої дійсності і пошуку ідеалу, земного і небесного, скороминущого і вічного.
Надія Павлівна також є автором книжок для дітей. Дуже популярними серед дітей стали її книжки: «Чапики–Чалапики», «Веселка для Веселика», «Де гуляє крокотам» та інші.
Книжка «Веселка для Веселика» була представлена в Києві на книжковій виставці у Національній спілці письменників України як одне з найкращих видань для дітей у 2001 році, а книжка «Де гуляє крокотам» отримала диплом в номінації «Література для дітей» на Першому книжковому форумі, що проходив у Тернополі у 2003 році.
У 2011 році стала лауреатом літературно-мистецької премії імені А. Кримського. Роман письменниці «Янгол у сірому» став дипломантом конкурсу «Коронація слова — 2011».
Збірки поезій авторки:
* «Країна світла».
* «Каріатиди».
* «Однокрил».
* «Тайнопис тиші».
Твори для дітей:
* «Чапики–Чалапики».
* «Веселка для веселика».
* «Де гуляє крокотам?».
* «Святвечір».
* «Котилася писанка».
* «Казка про козака Ярка та Яринку-Живинку».
* «Силует на вежі».