"На ліричних струнах душі!і" /до ювілею Тетяни Степанівни Сінченко/
18 квітня в читальній залі районної бібліотеки відбувся музично-поетичний калейдоскоп " На ліричних струнах душі!" присвячений ювілею Тетяни Степанівни Сінченко.
Живе у серці світла Берегиня
Душі моєї таїна свята
Я з нею йду по світу, мов богиня,
Наївна й мудра, горда і проста. Т.Сінченко
Хто ж вона, ця жінка, з яких витоків черпає « душі своєї неземну красу» і сили? Відповідь на це запитання знаходимо в записниках поетеси: « Я з того краю, де живуть щедрі душею, багаті на пісню і вроду, залюблені у свою працю люди, де древній Богуслав задивився в чисті води Росі, заслухався в її вічну пісню…»
Зі слів Тетяни Сінченко, знаємо, що вона вважає себе богуславчанкою. Народилася 15 квітня 1944 року в селі Великі Дмитровичі Обухівського району.
Мешканці м. Богуслава знали Т.С. Сінченко і як громадського діяча, адже впродовж 1985-2001 років вона очолила районну жіночу Раду, входила до складу постійних комісій Богуславського райвиконкому з питань освіти, науки, культури та охорони здоров’я. Була народним засідателем Богуславського районного суду.
Попри нелегку щоденну громадську й педагогічну діяльність Т. Сінченко намагалася перетворити світ довкола себе в поезію. Вона була неповторною ведучою багатьох загальнорайонних свят і заходів, лауреатом Республіканського конкурсу читців, співала в районному Народному хорі, який, зокрема, виконував і пісні, створені на її слова. Вірші поетеси звучали на урочистих вечорах, зустрічах, друкувалися в районній газеті «Вісті Богуславщини», краєзнавчому альманасі «Одна рідному краю» та у трьох виданих пізніше книгах «З любов`ю і болем», «Вам, дітки слухняні, від бабусі Тані», «Я так живу».
Тетяна Сінченко здійснила вагомий внесок у розвиток освіти Київщини, збагатила оригінальними поетичними творами вітчизняну мистецьку палітру. Заслуговує на увагу її громадсько-культурницька діяльність, що була спрямована на задоволення інтересів і соціальних потреб мешканців м. Богуслава та Богуславського району.
З роси і води Вам, дорога Богуславко, люба Мадонно із Надросся!