Правова година на тему «Протидія кібергрумінгу та кібербулінгу».
Інтернет-технології вже давно стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. В Україні щорічно зростає кількість підлітків, які мають доступ до мережі Інтернет та вільно користуються інтернет – простором. Та на жаль, більшість із них не володіють інформацією про безпеку в інтернеті, не знають як себе поводити у випадку порушення їх прав, а інколи, самі того не розуміючи, порушують права інших людей.
Вже другий рік поспіль світова спільнота відзначає День безпечного Інтернету. Відповідні заходи проходять у всьому світі з метою привернення уваги громадськості до важливості створення безпечного інтернет – простору для наймолодших користувачів.
Система БПД не стала виключенням та долучилася до проведення даних заходів. Зокрема, у читальній залі Богуславської міської бібліотеки, завідувач сектору "Богуславського бюро правової допомоги" Білоцерківського МЦ БВПД Даниленко І. І. провів правову годину на тему «Протидія кібергрумінгу та кібербулінгу».
Булінг – це вкрай негативна, агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, з метою приниження, залякування, демонстрації сили, внаслідок чого заподіюється шкода психічному або фізичному здоров’ю. Серед різновидів булінгу особливе місце посідає кібербулінг – цькування, які вчиняються за допомогою гаджетів, з використанням інтернету, будь-яких електронних (цифрових) технологій.
Кібербулінг відрізняється від традиційного булінгу наступними ознаками:
✔️кібербулінг – це завжди «цькування онлайн», який має мету нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства;
✔️жертва ніде не може сховатися, бо навіть покидаючи кіберплатформу комунікації, вона знає, що процес цькування там продовжується;
✔️можливість прихованої агресії, оскільки агресор може бути невідомим, анонімним;
✔️ширший обсяг потенційної і залученої аудиторії;
✔️відсутність зворотного зв’язку. У випадку звичайного булінгу агресор бачить вразливість жертви і може в якийсь момент зупинитися, не доводячи до руйнівних наслідків. А в Інтернеті не видно, що відбувається з іншого боку, і агресор не знає, коли потрібно вчасно припинити цькування.
Серед різновидів кібербулінгу виокремлюють:
✔️Флеймінг – (обмін короткими гнівними й запальними репліками), між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Найчастіше розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах;
✔️Харасмент – залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації;
✔️Обмовлення – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, а й групи;
✔️Ошуканство – отримання персональної інформації в міжособовій комунікації й передання її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалася;
✔️Самозванство – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію;
✔️Кібергрумінг – це налогодження злодіями, які гарно знають психологію дітей, довірливих стосунків з дитиною (через соціальні мережі та фейкові акаунти) з метою отримання від неї інтимних фото чи відео з подальшім шантажуванням дитини для отримання більш відвертих матеріалів, грошей чи зустрічей в офлайні.
