Поетичний альбом «Славний Росич» (до 70 років від д.н. А. Ткалича – земляка, поета, журналіста)
Ти стоїш у росяній красі
сивомудро, молодо й лукаво.
Славиться граніт міцний в Росі
і відомі ткалі з Богуслава.
Ці прекрасні слова про наш край написав наш земляк, поет та журналіст Анатолій Ткалич. Саме йому і був присвячений поетичний альбом "Славний Росич", який відбувся 10 лютого в районній бібліотеці.
До нас завітала науковий співробітник музею історії Богуславщини Т.Я. Волошенко, яка докладно розповіла про життєвий і творчий шлях нашого земляка. Вірші Анатолія Ткалича читали бібліотекар Руленко Тетяна та місцеві поетеси Сінченко Т., Васильченко В., Гризун В.,та інші члени літературного об'єднання "Розтоки", а Богуславський кобзар Мороз М.А. подарував присутнім "віночок" українських пісень.
2 лютого Анатолій Ткалич відзначав свій ювілей. Народився в Богуславі голодного 1947 року. Навчався у школі на Лобунці. Служив у повітряно-десантних військах, політав над світом. Закінчив факультатет журналістики УПІ ім. І. Федорова у Львові.
У 1969 році одружився та переїхав до Києва. Працював на різних роботах. Із серпня 1971 року – випусковий редактор у видавництві «Мистецтво» в якому пропрацював два десятки літ. Анатолій Тимофійович проживає в с. Білогородка Києво-Святошинського району в будинку збудованому власними руками, має 4 дітей та 5 внуків. А Богуслав залишається для Анатолія Тимофійовича рідним і дорогим.
Його поезія тепла, лірична, відверта, а часом наповнена відчаєм та болем. «До святих людей, до росичів, до українців звертаюся зі сповіддю і несу мов скромний дарунок цю збірочку печалі, часом відчаю. Як жив, так і писалося...», - сповідається сам автор. «Однак, - пише автор, - дуже люблю свою землю, люблю життя і дякую мамі і татові за те, що народився саме над Россю, саме недалечко від каменя Бондарівни». Його поезія – це спів душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої у своїх почуттях і віршах.
Тож вітаємо щирого друга бібліотеки зі славним ювілеєм і зичимо шанованому земляку творчої наснаги та міцного-міцного здоров’я.
